Товариство з обмеженою відповідальністю
"Оператор ГТС України"
УКР
Dumka Experta UA (20220505) facebook 2
Що допоможе подолати залежність Європи від російського газу?

Оператор ГТСУ України продовжує проєкт «Думка експерта», що покликаний всебічно розкрити актуальні питання газового ринку. Ми опитуємо українських та закордонних фахівців про поточну ситуацію та перспективи України і Європи, з огляду на повне переформатування мапи газових постачань у зв`язку з агресією рф проти України. Цей випуск присвячений темі газового ембарго, що може бути застосоване ЄС проти росії. Спеціалісти газового ринку відповіли на ключове питання: звідки та в якій перспективі європейські компанії зможуть отримувати необхідні обсяги природного газу для подолання енергетичної залежності від росії?

Суттєві дискусії навколо рішучості ЄС обмежити та в кінцевому підсумку відмовитися від імпорту російського газу зосереджені на здатності країн забезпечувати альтернативні обсяги та розширювати газову інфраструктуру, – зазначає Аура Сабадус, старший журналіст міжнародної аналітичної організації у сфері енергетики ICIS.

«З початку 2022 року основним джерелом поставок був СПГ, далі йдуть норвезький трубопровідний газ і лише на третьому місці російський імпорт. Враховуючи намір ЄС диверсифікувати джерела постачання, залежність від СПГ, ймовірно, зростатиме. У короткостроковій перспективі – обіцянка додаткового постачання 15 млрд куб. м/рік американського СПГ цього року, імовірно, на додаток до 22 млрд куб. м/рік, відвантажених минулого року, лише частково допоможе замінити 150-155 млрд куб. м/рік, що експортується росією. Також можна розглядати поставки газу з Норвегії або найближчих виробників СПГ, таких як Алжир, Єгипет чи Катар. Багато чого також залежатиме від розвитку попиту в Азії, зокрема в Китаї, який «випав» через поточні обмеження, пов’язані з Covid», – каже Аура Сабадус.

У довгостроковій перспективі буде ширший перелік варіантів, оскільки світове виробництво газу, ймовірно, зростатиме. Враховуючи перелічене, ЄС може вже почати значне скорочення імпорту російського газу безпосередньо перед повною відмовою від нього. Втім, менш переконливою є здатність політиків та компаній діяти в унісон для досягнення спільної мети, – вважає експертка.

ЄС планував зменшити залежність від поставок російського природного газу приблизно з 2006 року і ухвалив для цього чимало резолюцій, – пригадує Михайло Крутіхін, експерт з енергетичних питань, партнер RusEnergy. Але наміри не були втілені до газової кризи зимового сезону 2021-2022 років і вторгнення росії в Україну.

Несвоєчасна реакція на однозначну рішучість Росії перетворити на зброю газові потоки є перешкодою для газового ембарго: декілька членів ЄС не можуть відмовитися від залежності від російського газу, – вважає він. Однак, тенденція полягає в тому, щоб досягти незалежності в середньостроковій перспективі, і 2025 рік видається для цього ймовірним терміном.

«Протягом наступних трьох років ЄС та Великобританія можуть замінити щонайменше третину російського газу на СПГ, хоча їм доведеться сплачувати додаткову надбавку за нього, щоб конкурувати зі споживачами в тихоокеанському регіоні. Відновлювана енергія може допомогти замінити ще 20%; підвищена енергоефективність могла б додати від 8-10%; встановлення теплових насосів та систем електричного опалення може замінити ще 15%. Решту обсягів замінять енергозберігаючі реформи галузей, залежних від споживання газу. Пропорції будуть відрізнятися, але шанси на успіх значні», – зазначив Михайло Крутіхін.

Водночас, Генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон переконаний, що Європа може повністю позбавитися залежності від російських енергоносіїв до 2024 року.

«Останні кроки з боку деяких країн це підтверджують. Вже запрацював інтерконектор між Польщею та Литвою GIPL, який приєднав країни Балтії до європейського газового ринку. Це значний прорив у питанні енергетичної безпеки всього регіону. Литва з початку квітня відмовилася від імпорту російського газу, газові потреби країни задовольняються завдяки імпорту через СПГ-термінал у Клайпеді. Італія, яка отримує близько 40% газу з росії, намагається диверсифікувати структуру енергопостачання. Зараз країна розглядає варіант збільшення імпорту газу з Алжиру трубопроводом Transmed. Болгарія домовилася про постачання зрідженого природного газу зі США з червня після того, як російський «Газпром» припинив постачання газу», – нагадав Сергій Макогон.

Рішення Європейської Комісії та країн ЄС щодо дедлайну на закупівлю газу в росії сигналізуватиме європейським компаніям, наскільки швидко їм потрібно шукати альтернативу, – зауважує Олена Павленко, президентка  DiXi Group.

Якщо дедлайн не буде озвучено, пошук заміни «Газпрому» розтягнеться у часті та буде для бізнесу не в пріоритеті. Швидкі дедлайни стимулюватимуть європейські компанії вести переговори про нові контракти якнайшвидше. Якщо Європейський Союз серйозно думає про газове ембарго, терміни завершення закупівлі російського газу мають бути озвучені, – переконана експертка.

«Принцип солідарності допоможе європейським компаніям швидше знайти альтернативу російському газу. Наприклад, за неофіційною інформацією, складні переговори Німеччини та Катару про терміни контрактів можуть бути полегшені, якщо бізнес інших країн-членів ЄС, або Енергетичного Співтовариства стане стороною таких переговорів та погодиться купувати газ у

Катару тоді, коли для Німеччини це вже буде неактуально. Побудова «спільного голосу» не лише в політиці, але і у спільних закупівлях можуть допомогти ЄС швидше подолати залежність від російського газу, відтак, не лише посилити власну енергетичну безпеку, але і припинити війни у різних куточках світу», – каже Олена Павленко.

Втім, як саме, звідки і коли буде знайдено альтернативу, точно відповісти неможливо. Хоча напрямок однозначний – залежність від російського газу буде подолано: цього літа, до кінця 2022 року, або в найближчі роки, в залежності від ситуації в країнах ЄС. Можливості повернутися до формату довоєнних зв`язків вже немає, – впевнена Кароліна Чегір, старша експертка з питань газу Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

«Європейські країни дуже відрізняються за часткою природного газу в первинній енергетичній структурі: за секторами використання природного газу, наявною інфраструктурою та взаємозв’язком з іншими, за вже досягнутою диверсифікацією джерел, відрізняються за власними фінансовими ресурсами та можливостями. Європейська комісія визначила шлях RePowerEU, який прискорить зелений перехід. Це не може статися одразу, з однаковою швидкістю для всіх країн, але першим кроком є ​​бажання знайти більше джерел природного газу. Усі – від міністрів, трейдерів, операторів ГТС до асоціацій – працюють над пошуком шляхів, потужностей та нових постачальників, щоб збільшити виробництво газу та поєднати його з відповлюваними газами», – каже експертка.

Повна заміна російського газу малоймовірна в короткостроковій перспективі, тому балансування попиту та пропозиції у разі припинення постачання російського газу, або введення санкцій, також потребуватиме кроків з енергозбереження, – переконаний Метью Монтеверде, старший віце-президент з глобальних ринків міжнародного цінового агентства Argus.

«Постачання СПГ у Європі вже вище, ніж будь-коли — у квітні в європейську мережу було закачано рекордні обсяги СПГ. Але для створення нової інфраструктури імпорту та експортних проєктів для постачання потрібен час, а попит на газ продовжує зростати за межами Європи, оскільки економіки розвиваються та відходять від викопного палива, що забруднює довкілля. Зрештою, найкращий спосіб зменшити залежність від російського газу – це зменшити споживання газу. Покращена ізоляція будинку, покращена технологія опалення та більше відновлюваних джерел енергії – все це знизить споживання газу, по одному будинку та бізнесу, залишаючи місцеве виробництво газу для тих галузей, які ще не можуть повністю відмовитися від викопного палива», зазначив експерт.