21 жовтня 2020 року, м. Київ – Оператор ГТС України змушений звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), з проханням врегулювати питання фінансового забезпечення у формі банківської гарантії. Наразі через зловживання деякими учасниками ринку таким фінансовим інструментом та існуючу юридичну неврегульованість з цього питання Оператор ГТС піддається багатомільйонним фінансовим ризикам. Тому компанія змушена ініціювати відмову від банківської гарантії як фінансового забезпечення на ринку газу до моменту внесення необхідних змін до законодавства.
Нагадаємо, 26 серпня 2020 року постановою НКРЕКП №1611 було внесено ряд змін до пункту 3 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС щодо фінансового забезпечення. Згідно з постановою, оператор ГТС не приймає фінансове забезпечення у вигляді банківської гарантії, виданої банком, який не віднесено Національним банком України до переліку системно важливих банків. Зміни, впроваджені постановою №1611, мали на меті сприяти зниженню ризиків несплати замовником послуг транспортування за утворені ним обсяги негативних небалансів газу в ГТС, і як наслідок, зниженню впливу негативних небалансів на фінансову стабільність оператора ГТС.
Свого часу попередній оператор ГТС «Укртрансгаз» зазнав збитків через те, що декілька банків не виконали свої зобов’язання щодо наданих банківських гарантій. Саме такі випадки спонукали до розробки та впровадження прозорих недискримінаційних критеріїв до банків, гарантії яких приймаються у якості фінансового забезпечення.
Слід зазначити, що право Оператора ГТС вживати необхідні заходи в межах фінансового ризик- менеджменту прямо передбачені у європейському кодексі балансування BAL NC, який є обов’язковим для транспозиції в українське законодавство згідно з додатком 27 Угоди про асоціацію з ЄС. Такі заходи стають особливо актуальними у зв’язку із планами НКРЕКП у 2021 році впровадити принцип нейтральності. У разі, якщо банківська гарантія не буде виконана, і, як наслідок, призведе до накопичення боргу, він буде перекладений на інших сумлінних учасників ринку.
Європейський досвід показує, що місцеві оператори ГТС використовують критерії до банків, гарантії яких приймаються у якості фінансового забезпечення. Аналогічне правове регулювання вже кілька років діє на ринку електричної енергії України. Так, згідно з постановою НКРЕКП №2493, до фінансових установ, які беруть участь у здійсненні операцій за фінансовими гарантіями на ринку електроенергетики, застосовується низка вимог щодо рейтингу банку за національною шкалою чи в іноземних рейтингових агенціях або розміру частки статутного капіталу, що належить державі, та інших.
Важливо зазначити, що питання впливу негативних небалансів на фінансовий стан ОГТСУ є нагальним: за травень-серпень 2020 року негативний добовий небаланс замовників послуг транспортування склав 1,2 млрд куб. м, а зобов’язання замовників щодо сплати – 3,7 млрд грн.
На жаль, рішення НКРЕКП щодо фінансового забезпечення було оскаржено у суді. Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) від 06.10.2020 у справі № 640/22977/20, прийнятої за результатами розгляду заяви ТОВ «ЄГАЗ» про забезпечення адміністративного позову до НКРЕКП, з 01 жовтня 2020 року було призупинено дію підпункту 2 пункту 1 змін Постанови №1611 стосовно вимог до банків-гарантів та розміру фінансового забезпечення. Дія постанови призупинена для низки регіональних газозбутових компаній до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами судового розгляду справи по суті.
Зазначимо, що це вже не перше оскарження акту НКРЕКП, яким врегульовується фінансове забезпечення у формі банківської гарантії. Так, рішенням ОАСК від 07 вересня 2018 року було скасовано підпункт 2 пункту 5 постанови НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2943, яким були впроваджені критерії до банків, чиї гарантії приймаються оператором ГТС в якості фінансового забезпечення.
Вказане свідчить про те, що правове регулювання фінансового забезпечення у формі банківських гарантій на ринку природного газу є ризикованим, спірним, дискусійнім і таким, що потребує додаткового правового врегулювання.
Наразі НКРЕКП виставила на громадське обговорення пропозицію щодо зміни механізму прийняття Оператором ГТС банківських гарантій. Однак ОГТСУ не може підтримати таку пропозицію. Право не приймати фінансове забезпечення від банку, який не виконав своє зобов’язання за банківською гарантією, жодним чином не вирішує питання виконання грошового зобов’язання замовника послуг транспортування природного газу перед ОГТСУ.
Показовим підтвердженням позиції ОГТСУ є приклад замовника послуг транспортування газу – ТОВ «ТЕХ ПРОМ ГАЗ». Так, до набрання чинності постанови НКРЕКП №1611 від 26 серпня 2020 року, цей газовий трейдер утворив негативних небалансів на суму 274 млн грн, а фінансового забезпечення надав лише на 24 млн грн, як того вимагала тодішня редакція Кодексу ГТС України. Це дозволило покрити лише обсяг незбалансованої номінації, а не обсяг небалансів попереднього (до моменту оплати) та поточного періоду. Таким чином, дебіторська заборгованість трейдера наразі становить 250 млн грн і не є забезпеченою гарантіями виконання зобов’язання.
«Оператор ГТС України вважає неприпустимим повернення до правого регулювання фінансового забезпечення у формі банківської гарантії, яке існувало до прийняття постанови НКРЕКП від 26.08.2020 №1611. Таке регулювання створює ризики завдання збитків оператору газотранспортної системи та всім іншим учасникам ринку через механізм нейтральності. Адже застосований підхід до визначення розміру фінансового забезпечення не покриває можливих ризиків. Принципи розрахунку забезпечення, за якими гарантія покриває лише 1/50 частину від можливого максимального обсягу плати за добовий небаланс замовника послуг транспортування, є фактично рухом всього ринку до хаосу», – зауважила Ольга Бєлькова, директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ОГТСУ.
Таким чином, ОГТСУ вважає, що до моменту надання права Регулятору або ОГТСУ встановлювати недискримінаційні жорсткі вимоги до інструменту банківської гарантії з огляду на інтереси стабільності всього ринку, необхідно вилучити його, як механізм забезпечення для цілей балансування взагалі. Слід зазначити, що відповідна норма передбачена у законопроекті № 3800, що був поданий групою народних депутатів.