Оператор ГТС України разом із партнерами працює над розвитком Центральноєвропейського водневого коридору (Central European Hydrogen Corridor, CEHC).  Про це розповіла Катерина Коваленко, керівниця управління стратегії ОГТСУ, під час виступу на CZ H2 Backbone Dialogue, організованому NET4GAS (Чехія).

Ключова частина підходу ОГТСУ – перепрофілювання існуючої газової інфраструктури, що дозволить знизити витрати та забезпечити конкурентоздатність проєкту СЕНС. Підтримка урядів країн-учасниць та гранти є важливими на ранніх етапах проєкту, адже для економічної життєздатності коридору виробництво водню в Україні має досягти щонайменше 0,9 млн тонн до 2035 року та зростати.

З огляду на значення CEHC для Центральної і Східної Європи, оператори ГТС України (ОГТСУ), Словаччини (Eustream), Чехії (NET4GAS) та Німеччини (OGE) планують запросити статус «Проєкту спільного інтересу» (PCI/PMI) у Європейської комісії. Такий статус дозволяє отримувати часткове фінансування на реалізацію та швидше затверджувати проєкти, прискорюючи будівництво водневої інфраструктури, яка зможе ефективно задовольнити зростаючий попит на водень у всій Європі. Ця інфраструктура також допоможе зменшити залежність Європи від імпорту енергії та викопного палива.

«Центральноєвропейський водневий коридор — це не просто проєкт енергетичної інфраструктури, це шлях до енергетично чистішої та стійкішої Європи. Працюючи разом і стратегічно, Україна та ЄС можуть досягти амбітних цілей щодо переходу з природного газу на водень», – підкреслила Катерина Коваленко.

Основа водневих коридорів по всій Європі базується на Green Deal, регламенті TEN-E та плані REPowerEU. У свою чергу, Україна підписала Меморандум з ЄС, який засвідчує зацікавлення у виробництві та транспортуванні водню, біометану та синтетичного газу.