Україна посилює власну енергетичну безпеку та незалежність від Росії. Однак ми, як і країни ЄС, все ще залежимо від дій нашого сусіда та ключового постачальника газу в Європу. Про це написав у своїй колонці для видання «НВ.Бізнес» генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Питання «Що буде в разі припинення Газпромом транзиту газу територією України» останнім часом активно задають всі журналісти. Зрозуміло, що це питання набуло особливої актуальності через концентрацію російських військ біля кордонів України. Якщо раніше йшлося про вже доведені факти використання північним сусідом енергоресурсів у своїй геополітичній стратегії, то нині додаються ще й військові цілі та намір введення в експлуатацію «Північного потоку-2». Спробуємо роз’яснити потенційні наслідки та можливості – як для України, так і для Європи.
Ключове, що варто зазначити, Оператор ГТС України всі свої процеси планує з урахуванням головної функції – транспортування газу українським і європейським споживачам. Ми здатні транзитувати 146 млрд куб. м газу на рік і будемо робити все можливе для збереження транзиту, бо ми в цьому зацікавлені.
Якщо ж російська сторона припинить транзит попри роки запевнень про свою надійність як постачальника газу до ЄС, то газотранспортну систему буде переорієнтовано на забезпечення першочергових потреб українців. За такого сценарію українська ГТС втратить своє величезне значення для ЄС в контексті постачання важливого ресурсу для їхніх потреб. Це також послабить наш невійськовий захист у вигляді транзиту. Крім того, обсяги внутрішнього споживання газу в Україні вимагають часткового імпортування газу з ЄС, на чому й фокусується ОГТСУ.
Технологічно українська ГТС опрацювала можливі сценарії і відповідні плани дій для ввезення в Україну додаткових обсягів, користуючись вже існуючими можливостями через Словаччину та Угорщину. Також для задоволення потреб споживачів Оператору ГТС України потрібно буде запустити нашу систему в реверсному режимі, як це вже робили в 2009-му. Тобто піднімати газ із західних сховищ і транспортувати його на Схід. У січні 2020 року, коли різко знизився обсяг транзиту, ми запускали реверс. На сьогодні через вкрай низькі обсяги транзиту чотири газоперекачувальні агрегати вже працюють «в реверсі». Це не стандартна робота ГТС, проте ми переконались, що вона можлива.
Важливу роль у забезпеченні природним газом для роботи в такому режимі відіграють українські підземні сховища газу (ПСГ), найпотужніші в ЄС. Ними управляє Оператор ПСГ АТ «Укртрансгаз», що входить до групи НАК «Нафтогаз України». Максимальна потужність відбору газу з ПСГ складає 250 млн куб. м газу на добу за умови значного рівня наповненості сховищ, і скорочується, коли обсяги газу зменшуються. Ресурс ПСГ — це той стратегічний резерв, необхідний для роботи системи в реверсному режимі. Саме тому в умовах роботи без транзиту злагоджена робота операторів ПСГ та ГТС є важливою, як і зусилля видобувників та імпортерів для забезпечення попиту в природному газі.
Якщо опустити безпековий і фінансовий фактори, то для забезпечення газом українських споживачів важливішим є не стільки транзит газу, як достатність ресурсу всередині країни — обсяги власного видобутку, відборів з підземних сховищ газу та імпорту мають бути тотожні обсягам споживання. Нагадаю, що Україна споживає приблизно 30 млрд куб. м газу на рік, а видобуває лише 20 млрд, тож на третину ми лишаємось імпортозалежними. Тому Оператор ГТС України постійно веде роботу з нашими міжнародними партнерами над диверсифікацією джерел постачання і збільшенням обсягу гарантованих потужностей для імпорту. Завдяки цим зусиллям вперше з 2014 року вдалося на третину збільшити можливості для фізичного імпорту газу в Україну — до 35 млн куб. м на добу. Незалежно від наявності транзиту газу з РФ Україна може імпортувати 27 млн куб. м газу зі Словаччини та 8 млн куб. м — з Угорщини. Тобто ОГТСУ, відповідно до своїх законних повноважень, відкриває доступ до джерел постачання газу, якими, сподіваємось, скористаються інші учасники ринку.
В осінньо-зимовий сезон Україна споживає в середньому 130−140 млн куб. м газу на добу (у пікові періоди 180−200), видобуває приблизно 55 млн куб. м на добу, підняти з підземних газових сховищ (ПСГ), з огляду на нинішні закачані обсяги, може до 120 млн куб. м на добу. Проте чим менше газу лишатиметься у ПСГ, тим менші обсяги можна буде підняти в систему для транспортування. Крім того, не забуваємо про річну потребу в імпорті обсягом у 10 млрд куб. м газу. Розрахунки нескладні. Чи потрібні країні додаткові обсяги газу — питання, мабуть, риторичне.
На випадок, якщо виникне загроза безперебійному постачанню газу споживачам, є Національний план дій, який затверджує Міненерго. І в разі критичної ситуації (залежно від ступеня кризи), профільне міністерство має право застосувати неринкові заходи. Подібні плани розробляються в усіх країнах ЄС. Ми всі сподіваємося, що цієї ситуації зможемо уникнути.
Та поки існують ризики для національної та енергетичної безпеки України, ми спільно з міжнародними партнерами маємо відстоювати збереження транзитного маршруту через Україну та організацію додаткових маршрутів для імпорту газу. Для Європи втрата транзиту Україною означатиме посилення енергетичної диктатури Кремля та політичного впливу. Певні наслідки тиску ми спостерігаємо вже зараз — економічні втрати несе не лише Україна, а й країни ЄС. Навіть в останні місяці, в умовах газової кризи в Європі, українські газопроводи працювали лише на 20% своїх можливостей, хоча ми могли б подвоїти або навіть потроїти обсяги постачання газу в країни ЄС і робили відповідні пропозиції. Також за останні 10 років було зафіксовано майже 20 випадків, коли ГТС України виконувала функцію «невідкладної допомоги» та оперативно збільшувала обсяги транзиту до Європи на заміну зупиненим обхідним газогонам. І ми завжди раді підтримати наших європейських партнерів.
Найбажанішим сценарієм для України та наших партнерів, які декларують підтримку України, лишається збереження транзиту нашою територією. Український транзитний маршрут — це фундамент енергетичної безпеки Європи та засада для стабільної економіки України. Це також унікальна «лінія оборони», яка захищає Україну від загрози вторгнення. Ми постійно аналізуємо, як зміцнити цю лінію, щоб забезпечити найвищий рівень захисту для споживачів, як в Україні, так і в ЄС.