Широкомасштабне вторгнення росії в Україну скорегувало енергетичні плани ЄС. Так, Європейська Комісія в березні оприлюднила план REPowerEU, де йдеться про поступову відмову від російських енергоносіїв. Ключову роль у досягненні цілей Європи відіграватимуть відновлювані гази, зокрема, біометан. Згідно зі статистикою 2020 року, ЄС виробляє 3 млрд куб. м біометану та 17 млрд куб. м біогазу на рік. План REPowerEU встановлює ціль виробляти 35 млрд кубометрів біометану на рік до 2030 року. І Україна може стати важливим елементом цього процесу, адже ми маємо значний потенціал експорту біометану до Європи. Спеціалісти ринку розповіли про перспективи виробництва цього виду палива в Україні та його експорту до ЄС у рубриці ОГТСУ «Думка експерта».
Валерій Безус, голова Держенергоефективності переконаний, що розбудова сфери виробництва і використання біометану не має права на зволікання сьогодні та має здійснюватися, першою чергою, відповідно до національних інтересів у сфері енергетичної безпеки. Тому Агентство працює над активізацією розвитку цього напряму.
«На державному рівні ми консолідували зусилля для створення правової бази щодо розвитку ринку біометану. Парламент прийняв відповідний закон, Уряд затвердив Порядок функціонування реєстру біометану, розроблений Держенергоефективності та Міненерго, а НКРЕКП внесло зміни до Кодексів ГТС та ГРМ, щоб дозволити постачання біометану в мережу. Наразі Держенергоефективності проводиться активна робота щодо впровадження реєстру гарантій походження біометану, у тому числі із європейськими партнерами», – наголосив В.Безус.
Що стосується конкурентоспроможності біометану, то цілком очевидно: в умовах поточної кон’юнктури ціни на газ біометанові проєкти є надзвичайно цікавими, переконаний голова Держенергоефективності.
«Серйозно про вихід на європейський ринок біометану можна буде говорити за наявності суттєвих потужностей з його виробництва та реальних товарних обсягів, що дадуть змогу брати на себе відповідні зобов’язання за експортними контрактами. З боку держави важливо на випередження створити відповідні нормативно-правові умови для такого експорту, коли він стане фізично можливим. Очікуємо, що Україна зможе стати гравцем на європейському ринку біометану вже за кілька років. З іншого боку, пріоритетом має бути задоволення саме внутрішніх потреб. Біометан має стати як засобом забезпечення енергетичної незалежності, так і засобом декарбонізації, підвищення конкурентоспроможності національної промисловості на європейському ринку», – зазначив Валерій Безус.
Для України, з її сильною сільськогосподарською галуззю, розвиток біометану – це можливість розвивати нову експортну галузь, перетворити непотрібні залишки сільського господарства та побутові відходи у новий експортний продукт, – каже Віллєм Коппульс, директор Групи ЕРУ.
«Європейські споживачі та енергетичні постачальники мають великий інтерес до біометану через вимоги місцевого та європейського законодавства. Наприклад, у Німеччині є квота на використання біометану для опалення. Відповідно, енергетичні постачальники, такі як RWE, Uniper, Vattenfall and ENGIE купують та продають своїм споживачам обов’язкову частку біометану. Для виробників та продавців біометану в Україні доступ до експорту важливий, щоб гарантувати майбутній дохід для інвесторів і кредиторів. Наявність довгострокових контрактів з європейськими споживачами дозволяє фінансувати проєкти з біометану банкам та інвесторам, залучати нові інвестиції навіть під час війни. Ось чому важливо гарантувати можливість експорту біометану. Ми сподіваємося, що запуск перших біометанових установок і перші експортні операції стануть можливими вже в 2023 році», – повідомив Віллєм Коппульс.
За оцінками Біоенергетичної асоціації, потенціал виробництва біометану в Україні складає 9,7 млрд куб. м на рік. Суттєвим стримуючим фактором розвитку сьогодні є війна – інвестори не наважуються будувати нові біометанові заводи в умовах воєнного стану, – каже Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України.
«Втім вже цього року очікується запуск виробництва біометану компаніями «Галс-Агро» у Чернігівській області (до 3 млн куб. м на рік) і Юзефо-Миколаївською біогазовою компанією у Вінницькій області (до 10 млн куб. м на рік). У 2023 р. до них доєднаються ще до 5 виробників. Після завершення воєнного стану ми очікуємо бум розвитку біогазових установок в Україні. 77 біогазових установок вже виробляють до 260 млн куб. м біогазу на рік, з яких можливо виробити майже 150 млн куб. м біометану на рік. За нашими розрахунками, до 2030 року Україна здатна повністю скоротити/замістити імпортований природний газ у обсягах до 10 млрд куб. м на рік і стати повністю енергонезалежною в частині природного газу. Щодо виходу на європейський ринок, то Європа зацікавлена купувати український біометан, причому по ціні вартості природного газу + премія за відновлюваність. Якщо біометан вироблений з відходів, тільки премія може складати до 400 Євро/1000 куб. м біометану, а якщо з силосу кукурудзи, жому цукрових буряків і подібних «не відходів» – до 100 Євро/1000 куб. м біометану», – зазначив Георгій Гелетуха.
Саме зараз варто інвестувати в український газовидобуток, аби прибуток скерувати на розвиток біометану та інші зелені технології і, таким чином, скоротити імпорт газу, – вважає Олексій Рябчин, радник голови правління НАК «Нафтогаз України».
«Зараз, за високих цін на природний газ, біометан конкурентний, тому такі проєкти можуть бути рентабельними. Однак варто шукати шляхи як зробити біометан більш конкурентноздатним за рахунок, наприклад, залучення інвестицій та пільгового фінансування, зменшення вартості підключення до мереж, зменшення вартості обладнання. Потрібно здешевлення біометанових проєктів за рахунок укрупнення, кластеризації», – зазначив Олексій Рябчин.
Серед потенційних споживачів біометану варто виокремити підприємства, в яких є залишок сільськогосподарської сировини, споживачів, які будуть використовувати його на комфорках (при цьому, вони можуть навіть не знати, що споживають молекули біометану) та, безпосередньо, європейців, через продаж палива закордон із зеленою премією.
«Впевнений, що до 2030 року Україна займе гідне місце серед виробників та постачальників зелених та низьковуглецевих газів до ЄС, замінюючи природний газ з російської федерації», – додає експерт.
Базовий мотив для введення біометанових потужностей сьогодні – зміцнення нашої енергетичної безпеки. Будь-який додатковий енергоносій буде корисним і створюватиме запаси міцності на опалювальний період. Якщо до моменту введення в експлуатацію перших виробничих біометанових потужностей в Україні існуватиме кризовий попит на газ, саме біометан стане на службі національних інтересів, а також допоможе Європі декарбонізувати і дерусифікувати енергетику, – вважає Микола Каденський, начальник Управління розвитку мережі Оператора ГТС України.
«Я не виключаю можливого сценарію, коли різниця між попитом та власним видобутком традиційного газу за 5 років зафіксується на рівні 1 мільярд кубометрів, яка може бути покрита за рахунок біометану. Ми бачимо, що, наприклад, у Франції цільовий показник у 10% від власного споживання газу за рахунок біометану до 2030 року – дієвий інструмент таргетингу державної політики. Для нас це може бути 5%. Стратегії розвитку біометанових програм притаманні не лише імпортерам газу, але й визнаним світовим лідерам – наприклад, Chevron у США. Загальна стратегія концерну – 10-кратне зростання виробництва біометану до 2025 року. Їхнє спільне підприємство Brightmark зараз інвестує у будівництво 10 біометанових заводів у різних Штатах – Флоріда, Айова, Вісконсін, Теннесі. В Україні споживачами біометану будуть традиційні споживачі природного газу, адже цей газ має відповідати вимогам кодексу ГТС. Різниця лише у можливості отримання гарантії походження, яка дозволяє споживачу реалізовувати власні стратегії з декарбонізації ланцюгів постачання та виробництва, у відповідності до законодавства ЄС. Ми, Оператор ГТС, в свою чергу робимо все необхідне щоб забезпечити доступ до нашої інфраструктури як традиційним видобувникам, так і виробникам біометану.
Навіть Оператор ГТС може стати споживачем біометану та закуповувати його на власні потреби, одночасно скорочуючи власний вуглецевий слід. Також біометан може сприяти заміщенню дефіцитного дизелю (який так потрібен зараз ЗСУ) та використовуватися в широко розповсюдженій мережі АГНКС.