На сьогодні в Україні активно обговорюється тема біогазу, а саме біометану. Українці, як завжди, вже готові не просто забезпечувати внутрішній ринок, але й експортувати біометан до Європи.

Разом з тим, у Старому світі склалася тенденція переважного локального споживання біометану та приєднання до розподільчих мереж.

Проте, як розповів в інтерв’ю для «ЕнергоБізнесу» заступник гендиректора «Оператора ГТС України» з розвитку та трансформації Павел Станчак, багато операторів готові купувати біометан, щоб стати більш eco friendly.

— Про що сьогодні говорять європейці у розрізі питання біометану? В Україні ми чуємо думки про майбутній експорт біометану. Чи правильно тоді говорити, що спочатку буде внутрішнє споживання, а лише потім експорт?

— В Європі біометан зараз використовується переважно локально, в розподільчих мережах. Варто зазначити, що не обов’язково безпосередньо експортувати вироблену молекулу біометану. Виробник подає його в систему (в тому числі — через розподільчі мережі) і здійснюєте експорт, хоча фактично за межі країни може вийти зовсім інша молекула, яка знаходиться в системі.

Так само як метан чи електроенергія, значна частина біометану фізично буде споживатись в розподільчих мережах, поблизу точки входу виробника. Окрім того, на старті проєкти з виробництва біометану будуть невеликої потужності, і приєднуватись до розподільних мереж їм зручніше і вигідніше. Адже перед транспортуванням біометану по ГТС, ви маєте його компримувати до високих тисків, що потребує додаткових фінансових ресурсів та здорожчує інвестиційні проєкти.

Виходячи з цього, можна зробити припущення, що біометан спочатку буде споживатися безпосередньо в Україні. Такого ж бачення дотримуються й інші учасники ринку. Втім, ми не бачимо формальних перешкод для експорту біометану вже зараз. Також, додам, що не варто обмежувати інвестиційні стратегії щодо експорту біометану лише трубопровідним транспортом. Існують цікаві приклади транспортування біометану у вигляді LNG траками.

— Які фізичні та хімічні характеристики повинен мати біометан в Європі, щоб бути придатним для подачі в ГТС?

— Є різні підходи. Однак, враховуючи, що біометан подається до ГТС та змішується з загальним потоком природного газу, то і вимоги до фізико-хімічних показників біометану, його компонентного складу, не повинні перевищувати допустимих значень, визначених Кодексом ГТС.

В цьому сенсі, винятків до біометану нема. Тим більше, що зазвичай в біометані занадто багато сірки та кисню, які потрібно видаляти в процесі підготовки до транспортування.

Кожна країна має свої вимоги до хімічного вмісту, вони не уніфіковані. Але дотримання визначених Кодексом ГТС параметрів гарантує, що біометан буде прийнятним для використання будь-якими споживачами.

— Що ви можете сказати про послідовність кроків, які має зробити компанія або країна для того, щоб запустити виробництво біогазу та подати його в мережу?

— Ми б хотіли говорити саме про біометан, не про біогаз, адже до біогазу менші вимоги щодо його “чистоти”. Біогаз спалюється на генеруючих установках, з нього виробляється електроенергія, яка, зрозуміло, не відрізняється від електроенергії з інших джерел.

Біометан за хімічним складом є таким же метаном, який міститься в природному газі. Для подачі біометану в ГТС ми маємо забезпечити належний тиск. Багато чого буде залежати від місця, де цей газ буде поданий. Якщо подавати його в газопровід перед лінійними компресорними станціями, то є вірогідність, що вимоги для додаткового компримування біометану в установках інвестора перед подачею в ГТС будуть меншими. Якщо це труба, поряд з якою немає компресорних потужностей, інвестору доведеться піднімати тиск газу перед подачею його в магістральний газопровід.

Ми також готові приймати в систему біогаз, який відповідає всім вимогам, які Кодекс ГТС виставляє для природного газу. Є необхідні етапи для  переробки біогазу в біометан: десульфурація, сушіння газу, збагачення метану або відділення CO2, видалення інших речовин, що супроводжують газ, таких як, наприклад, сполуки кремнію та аміак тощо.

— Ми знаємо, що в природному газі вміст метану складає 94-95%. Який має бути вміст молекул метану в біометані?

— Необхідно виконати всі вимоги щодо вмісту кисню, сірки та інших речовин. Тому що, на відміну від природного газу, в якому є багато важких вуглеводнів — етан, пентан, гексан, які підвищують енергетичну цінність (калорійність), у біометані речовиною, яка згорає, є лише метан.

Важливо ще раз наголосити: згідно з Кодексом ГТС, вміст метану не може бути меншим за 90%. Також, є конкретні обмеження до вмісту азоту, вуглецю, кисню, сірководню, меркаптанової сірки та механічних домішок. Біометан, за визначенням, не може містити інших важких вуглеводнів (етан, бутан, пропан, пентан), допустима частка яких також обмежена. Відповідно, можна очікувати, що вміст метану в біогазі має бути навіть більшим ніж в природному газі.

— Одразу виникає питання – ми маємо переходити до енергетичних одиниць?

— Ми маємо користуватися трейдинговими одиницями. На сьогодні ми користуємося кубічними метрами, але ця одиниця вимірювань прийшла до нас з минулого, зараз ми все більше і більше говоримо про кіловат-години, енергетичні одиниці.

Оператор ГТС провів необхідну підготовку для переходу на енергетичні одиниці, але їх запровадження було відкладено у зв’язку з військовим станом. Очікується, що перехід на облік в енергетичних одиницях має відбутися з 1-го травня року, наступного за датою припинення або скасування військового стану (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39473 )

— Що ви можете сказати про досвід використання біометану в Польщі або інших країнах ЄС?

— Коли я нещодавно говорив з представниками польського оператора ГТС, вони повідомили, що прийняли рішення, яке дозволить приєднатися до мережі виробникам біометану. Ми активно співпрацюємо з колегами з Оператора ГТС Чехії – Net4Gaz – там є пілотний проєкт виробництва біометану, який приєднаний до мереж ОГРМ та експортує біометан до Німеччини та Франції.

— Приєднання саме до ГТС?

— Приєднання до системи високого тиску (магістральних газопроводів) – це питання майбутнього. Адже виробник біометану завжди прагне приєднатися до розподільчої мережі, де тиски менші та нема необхідності додатково компримувати біометан при підготовці до транспортування. Такий підхід змінюється лише тоді, коли виробництво біометану перевищує локальне споживання газу. В такому випадку доцільно приєднуватися до ГТС.

Тому оператор ГТС у Польщі поки не має таких приєднань, але вони б хотіли б мати сертифікати, які дозволили би сказати, що вони скоротили викиди в атмосферу за рахунок споживання (газу на технологічні потреби – ред.) біометану. Таким чином, вони можуть показати, що будуть більш «зеленими» в майбутньому. Вони планують купувати саме такий сертифікований газ.

— Нещодавно уряд прийняв документ, згідно якого розпочалася підготовка до запуску реєстру біометану. Що ви можете сказати про досвід такої роботи в Європі?

— Цей реєстр має бути дуже зручним для користувачів, він має працювати коректно, ніхто не має сумніватися в його прозорості. Реєстр та гарантії походження від держави – це додатковий інструмент розвитку ринку, і він зможе використовуватись виробниками опціонально. Але вже зараз і оператори ГРМ, і Оператор ГТС може надавати послуги з транспортування біометану. Умова одна: біометан має відповідати тим же вимогам, які діють для природного газу.

— ОГТСУ веде перемовини з двома компаніями-виробниками біогазу, які планують приєднатися до ГТС. Як на сьогодні здійснюється співпраця з такими виробниками?

— Ми перебуваємо в контакті з цими компаніями, допомагаємо їм, як можемо. Ми виділили персонал, який буде працювати безпосередньо з виробниками. Існує визначена Кодексом ГТС послідовність кроків, водночас, беручи до уваги що у аграріїв недостатньо галузевого газового досвіду, ми в межах закону та компетенції надаємо роз’яснення по процедурі.

— Що ви можете сказати про регуляторні вимоги до виробників біометану, які хотіли б приєднати свої установки до газових мереж?

— Варто зауважити, якщо виробники біометану виконають такі ж вимоги як і компанії, які подають природний газ в систему, тоді ми зможемо їх негайно приєднати. Якщо така компанія готова виробляти біометан, ми готові його отримати і транспортувати.

Що ми очікуємо від регулятора у питанні регулювання біометану – це не ускладнювати процедуру, робити її простішою і дозволити нам використовувати ті ж підходи, як і для природного газу.

Вже на цьому етапі немає ніяких обмежень для подачі біометану до мереж, у випадку якщо він відповідає вимогам до природного газу.

— Чи повинен буде ОГСТУ в майбутньому змінювати план розвитку ГТС, якщо частка біометану в системі буде зростати?

— План розвитку необхідний для того, щоб наша інфраструктура задовольняла попит на трубопровідний транспорт природного газу, в тому числі, біометану. Саме для цього ми працюємо з потенційними виробниками, вивчаємо нові технології та формуємо архітектуру ГТС майбутнього, в якій буде місце відновлювальним газам. На мою думку, найпростіший шлях у цьому питанні – це уніфікувати вимоги до фізичних та хімічних параметрів біометану, щоб вони залишалися такими ж, як і для природного газу. Якщо ми будемо говорити, що для біометану потрібні окремі умови, тоді буде більше проблем, більше перешкод.

Чому ви виступаємо за однаковий підхід до біометану та природного газу? Тому, що ми за відповідальність і за захист інтересів споживача. Обладнання великих споживачів має певні вимоги до газу. Проте навіть більшість промислових споживачів не мають можливості оцінити його якість, чи можливості його очищення, вони просто беруть його із системи і використовують. Щоб не було проблем із обладнанням споживачів, ми маємо контролювати вміст газів. Ми маємо захистити їх, крім того, вони мають розуміти, який газ вони отримують із системи.

В Європі, майже 70% біометану споживається локально, в розподільчих мережах, лише більше 10% подається в труби високого тиску, це роблять великі виробники біометану, як наприклад у Франції. Біометан подається в ГТС з такими ж параметрами, як і природний газ. Ми сподіваємося, що такий же підхід буде збережений і для синтетичного метану, який отримують за допомогою водню та вуглекислого газу. Це дозволить нам утримувати систему працюючою та використовувати різні відновлювані гази в майбутньому.

Керуючись прагматичним підходом, зараз ми маємо працювати з біометаном, адже це те, що ми вже маємо, і те, що ми можемо подати в систему.

— Мабуть, в Україні основними виробниками біометану стануть підприємства АПК.

— Так. Наскільки мені відомо, в Польщі біометан виробляють не лише підприємства сфери сільського господарства, але й виробники цукру. Деякі з них хочуть виробляти біометан та планують подавати його в ГТС Польщі. В майбутньому ми побачимо, як одні й ті ж підприємства будуть одночасно виробниками і споживачами біометану, вони будуть використовувати ГТС як тимчасове сховище: вони будуть його закачувати у міжопалювальний сезон і відбирати газ в періоди високо споживання.

— Щоб ви порадили майбутнім виробникам біометану в Україні?

— Ми, як ОГСТУ, завжди відкриті до співпраці, але спершу я б порадив приділити додатковий час стратегічному плануванню проєкту, ретельному вивченню регуляторних та фінансових аспектів. Це суттєво сприятиме уникненню ризиків для сталості бізнесу в наші буремні часи. Варто також звернутися до газорозподільчих компаній, адже першими кроками будуть невеликі пілотні проєкти із забезпечення поставки для локального споживання. Згодом, подальші проєкти можуть бути масштабовані до рівня нашої газотранспортної системи.