Товариство з обмеженою відповідальністю
"Оператор ГТС України"
УКР
05_05 Dumka Experta UA (20220505) site
Передача обсягів «ПП-1» на український маршрут буде актом солідарності ЄС, – експерт

Оператор ГТС України продовжує публікації думок експертів на актуальні теми. Цього разу ми опитали експертів з приводу можливості повної зупинки транспортування російського газу до ЄС через газопровід «Північний потік-1». Адже поки у ЄС тривають обговорення, росія вже застосовує шантаж для впливу на європейські ринки газу, на Польщу та Болгарію, випробовуючи стійкість та єдність ЄС. Отже, чи доцільно ЄС на першому етапі відмовитися від транспортування російського газу «Північним потоком-1» та іншими обхідними газогонами і чому? 

Попри повномасштабну війну, Росія зацікавлена зберігати транспортування газу до країн ЄС в законтрактованих обсягах, принаймні станом на зараз, – зауважує Олена Павленко, президентка  DiXi Group. «Північний потік-2» зупинений повністю, Ямал-Європа фактично зупинений, інші газопроводи є морськими і не можуть забезпечити гнучкості в транспортуванні. При цьому «Північний потік-1» майже кожного року у серпні стає на плановий ремонт.

«Чим більше буде транспортуватись газу українською територією, тим обережнішими будуть дії росії щодо української газопровідної системи. Для України це може означати більше «майданчиків безпеки» на своїй території. Для країн ЄС переспрямування російського газу територією України також може бути вигідним. По-перше, це можливість для України отримати більше коштів за транспортування і використати їх для покращення свого фінансового становища (куди ЄС також вкладає кошти). По-друге, це ще один спосіб допомогти України зменшити рівень агресії росії. По-третє, це можливість зберегти шлях, по якому у майбутньому, можливо, можна буде транспортувати газ не лише з росії, але з країн Центральної Азії, і тим самим диверсифікувати джерела постачання газу до ЄС», – каже Олена Павленко.

Україна залишається найнадійнішим партнером та довела це в найскладніший момент новітньої європейської історії, – підкреслює Предраг Груїчіч, Секретаріат Енергетичного Співтовариства, Керівник відділу з питань газу.

«ЄК та ЄС налаштовані поступово відмовитися від російського газу в найближчі 5-8 років. Це означає щонайменше дві речі – те, що російський газ буде імпортуватися ще деякий час і що потрібно перебудовувати маршрути транзиту. Поступове припинення транзиту російського імпорту через «Північний потік-1» і передача цих обсягів на український маршрут буде актом солідарності ЄС щодо України, який слід вітати всіма способами», – зазначив експерт.

Європейські партнери наразі усвідомлюють, що ситуація загрозлива для безпеки постачання газу до країн ЄС, адже Європа планує відмовлятися від російського газу. Проте якщо не всі країни ЄС зможуть зробити це одномоментно, то наша пропозиція – щоб останнім маршрутом постачання була українська газотранспортна система, а першим мають відключити «Північний потік-1», – вважає генеральний директор ОГТСУ Сергій Макогон.

«Вже сьогодні можливо повністю зупинити транзит через «Північний Потік-1» без суттєвого впливу на споживачів, а необхідні обсяги тимчасово може транспортувати українська та польська ГТС, що значно посилить безпеку наших газогонів та ослабить позиції кремля», – зазначив він.

На жаль, Європа не може швидко відмовитися від російського газу, це шлях на роки. Але зниження імпорту можна запровадити негайно. Такий крок слугував би декільком цілям одночасно і став би ефективним заходом ЄС. У цьому впевнена Кароліна Чегір, експертка з питань газу Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

 

«Відмова від поставок через «Північний потік-1» не поставить під загрозу безпеку постачання газу, усі обсяги можуть бути компенсовані через Україну. Враховуючи величезну потужність української мережі, це було б можливим навіть в умовах збільшення імпорту. Якщо весь імпорт російського газу через «Північний потік-1» буде переведено в українську мережу, це стане прямою підтримкою ЄС української економіки. Це також підвищило б значення української ГТС для росії, яка прагне забезпечити прибуток від експорту газу. А значить, слугуватиме гарантією безпеки транспортної інфраструктури України», – прокоментувала вона.

Дійсно, консенсусу в ЄС щодо відмови від російського газу поки немає, і дискусії тривають. Нагадаємо, що 7 квітня Європейський парламент закликав запровадити негайне та повне ембарго на імпорт усіх російських енергоносіїв – нафти, газу, вугілля, ядерного палива, а також повністю відмовитися від « Північного потоку-1» та «Північного потоку-2». У відповідній резолюції також йшлося про надання плану забезпечення безпеки постачання енергоносіїв до ЄС у короткостроковій перспективі. Відтак, питання припинення використання російських обхідних газопроводів вже у європейському порядку денному, – звертає увагу Михайло Гончар, президент Центру глобалістики.

«Нам необхідно підштовхувати брюссельську бюрократію до дій, окреслених європейськими ж парламентарями. Подальше використання російських потоків ще й протирічить досягненню цілей кліматичної нейтральності ЄС та генерує ризики техногенної аварії. Як з’ясовується, якість виконання робіт в арктичних умовах Ямалу газопроводів-підводів до потоків (Бованенкове – Ухта) виявляється низькою. Через це газопроводи сплили з морського дна в Байдарацькій губі на Ямалі. Отже припинення їх використання має ще й суто технічну доцільність. ЄС абсолютно не відчує жодного дискомфорту відмовившись від обхідніх газогонів, оскільки є традиційний надійний і потужний маршрут через Україну», – підкреслив президент Центру глобалістики.

Імпорт російського газу вже впав на десять процентних пунктів, приблизно до 30% загального імпорту ЄС, і останніми місяцями його обігнали СПГ та норвезькі закупівлі, –  зазначає Аура Сабадус, старший журналіст міжнародної аналітичної організації у сфері енергетики ICIS. Втім різновекторність внутрішніх потреб європейських країн, в залежності від географічного розташування, наявності необхідної інфраструктури та історичних передумов, не дозволяє поки що приймати радикальні рішення. Якщо обсяги газу з «Турецького потоку»,  «Північного пототку-1» будуть перенаправлені  на український напрямок, це, в першу чергу, дозволить частково компенсувати великі збитки, завдані Україні росією.

«У той час як країни, які наразі залежать від транзиту з «Північного потоку-1», можуть розраховувати на заміну деяких, якщо не всіх обсягів в інших місцях, ті, що знаходяться далі на сході, потребуватимуть російського газу, поки вони не зможуть знайти або збільшити джерела заміни, таких як газ з родовищ Чорного та Каспійського морів, СПГ з грецьких, турецьких чи хорватських терміналів. Це означає що Україна могла б принаймні транспортувати частину, якщо не всі 55 млрд кубометрів, які щорічно транзиту є «Північний Потік-1». За такого сценарію Україна могла б заробити 1.375 млрд доларів у якості оплати за транспортування», – каже Аура Сабадус.

Однак ця домовленість має бути тимчасовою, – вважає експертка, – і Україна повинна докладати зусиль для переосмислення стратегії енергетичної безпеки, щоб забезпечити розірвання будь-яких зв’язків з росією, нарощувати внутрішній видобуток, забезпечувати нові регіональні транзитні коридори та перехід до сучасної, декарбонізованої економіки, в повній відповідності до європейських цілей.

Обмеження транспортування газу «Північним Потоком-1» не є еквівалентом часткового або повного ембарго. Це може бути окремим заходом у рамках санкцій, адже «Газпром» матиме можливість збільшення транспортування газу через українську ГТС або через газопровід «Ямал-Європа», – пояснює Олексій Ярошенко, начальник відділу стратегії ОГТСУ

«Такий крок матиме ряд додаткових наслідків:

  • Підвищить важливість української ГТС як для ЄС, так і для Росії, що посилить переговорні позиції України;
  • Обмежить можливість «Газпрому» збільшити постачання на європейський ринок. Таким чином, альтернативні постачальники, які приймають рішення про збільшення виробництва, зможуть бути впевнені у попиті на їх продукцію;
  • Підвищить фінансові витрати Газпрому, відтак зменшить можливість фінансувати війну в Україні», – зазначив Олексій Ярошенко.