Уряди повинні ефективно підготуватися до зими, а громадяни спланувати власне споживання енергії в нових умовах. Країни-члени ЄС добровільно скорочуватимуть споживання природного газу на 15% вже цієї зими. Держави самі зможуть обирати заходи економії, і кожна країна, в залежності від розташування, наявної інфраструктури, потенціалу відновлюваних джерел та особливостей споживання у наступному опалювальному сезоні справлятиметься з кризою по-різному. Для України цей період також стане серйозним випробуванням. Оператор ГТС запитав у експертів газового ринку, які заходи на рівні урядів країн допоможуть і побутовим споживачам, і бізнесу впоратися з нестачею енергії цієї зими.
У короткій перспективі ЄС та Україна повинні зосередитись на заходах з економії споживання газу та механізмах взаємодопомоги у випадку кризової ситуації, – каже Олена Павленко, президентка DiXi Group.
«Окрім наміру скоротити споживання газу на 15 відсотків, країни ЄС почали активну роботу з населенням, пояснюючи, чому важливо економити використання газу вже зараз. Українському уряду також варто почати такий діалог зі споживачами, щоб бути готовими до найскладніших сценаріїв, включно з повною зупинку транзиту. Також, ЄС та Україні варто активізувати діалог про допомогу з постачанням необхідних обсягів газу у разі критичної ситуації – зараз такі домовленості формуються між країнами-членами ЄС, і було б добре, якби Україна долучилась до цього формату. На більш тривалу перспективу варто формувати коаліцію компаній та великих споживачів в ЄС, які постраждали від російських «газових війн» і маніпуляцій із постачанням газу. Німецька UNIPER уже заявила про можливий судовий позов проти «Газпрому» за невиконання контракту з постачання газу. Чим більше буде таких позивачів і чим кращою буде їхня координація між собою, тим більший буде тиск на «Газпром» – і щодо дотримання контрактних зобов’язань на зимовий період, і щодо компенсації за всі маніпуляції на газовому ринку ЄС», – зазначила експертка.
«Підготовка України до складної зими 2022/2023 має бути практичною, чіткою та враховувати реалії: росія веде озброєну війну проти України та енергетичну проти Європи, – каже Сергій Макогон, генеральний директор Оператора ГТС України. – ОГТСУ на своєму рівні координує роботу із місцевою владою та військовими, ми проводимо регулярні стрес-тести та навчання персоналу для керування ГТС у екстрених умовах. У Європи ситуація дещо простіша і цілком може вирішитись через солідарність і взаємопідтримку країн. Для цього необхідно синхронно знизити споживання російських енергоносіїв, щоб позбавити росію важелю політичного тиску, а також — прибрати «вузькі» місця між газотранспортними системами».
Войцех Якобик, експерт з енергетики та головний редактор BiznesAlert.pl. переконаний, що країни ЄС повинні вийти із зони комфорту та почати нормувати газ, щоб підготуватися до зими відповідно до ухваленого рішення про скорочення газу. Крім того, потрібно запровадити щодо росії газове ембарго, аби припинити постачання на умовах Європи зараз, поки є ще час до початку опалювального сезону.
«Це час для ядерного ренесансу та компромісу щодо вугілля, тому що жодна діюча електростанція не повинна бути закрита до кінця енергетичної кризи. Також Європа має створити умови для стабілізації української електроенергетики та газового сектору перед реальним ризиком повного припинення транзиту газу. Необхідно передбачити план подальшої енергетичної інтеграції України з ЄС, щоб запобігти внутрішньому «енергетичному вибуху», – вважає Войцех Якобик.
Дуже багато наразі важить час. Урядам дійсно важливо вже зараз спланувати скоординоване перенаправлення наявного газу в сховища для опалення цієї зими, а також підтримувати споживачів, які цього потребують, – зауважив Метью Монтеверде, старший віце-президент з глобальних ринків міжнародного цінового агентства Argus.
«Загалом Європа шукала ринкових рішень своїх енергетичних проблем. Хоча ринки дають сильні цінові сигнали в короткостроковій перспективі, останні два роки абсолютно ясно показали, що складні промислові ланцюжки поставок потребують часу для реконфігурації. Отже, будь-які ринкові рішення щодо виведення газу з промисловості та енергетичного сектору мають бути доступні якнайшвидше. Крім того, слід пам’ятати, що держави — це щось більше, ніж просто суб’єкти ринку, і що може знадобитися пряма підтримка окремих осіб і навіть великих компаній», – каже експерт.
Метью Монтеверде вважає, що цієї зими може виникнути потреба у забезпеченні безпечних громадських місць, де люди могли б зігрітися, а також у державних коштів для тих, хто живе в бідності в умовах високої вартості енергії, загальної інфляції та втрат заробітної плати через промислове енергозбереження. Так само комунальним підприємствам може знадобитися втручання держави, особливо якщо ряд постачальників енергії зазнає краху, як це сталося у Великій Британії минулої зими.
«І навіть якщо наступна весна здається далеким майбутнім, будь-які кроки, які можна зробити зараз, щоб зменшити залежність від природного газу, навіть такі прозаїчні питання, як ізоляція будинків і температура, при якій ми підтримуємо наші офіси, зроблять цю дискусію набагато менш болючою наступного року», – переконаний він.
Щоб пом’якшити ризики, пов’язані з повним або частковим припиненням поставок російського газу цієї зими необхідно втілити декілька важливих кроків, вважає Предраг Груїчіч, керівник відділу з питань газу Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Серед яких такі:
- Утримання внутрішнього видобутку газу на максимальному рівні;
- Запуск відсутніх інтерконекторів у регіоні та розблокування існуючих, але невикористаних потужностей (особливо якщо ними володіє «Газпром»);
- Підготовка мереж для потенційних, але незвичних/надзвичайних моделей потоку; переконатися, що мережі можуть витримувати такі потоки;
- Забезпечення співпраці між державами-членами ЄС та сторонами Енергетичного співтовариства (такими як Україна) щодо фізичних та комерційних аспектів;
- Накопичення необхідних альтернативних видів палива для опалення, де можливий перехід, прискорення використання відновлюваних джерел опалення, де це можливо, і накопичення запасів альтернативних джерел електроенергії у країнах, де газ для виробництва електроенергії становить значну частку ринку;
- відтермінування поетапного виведення з експлуатації вугільних і атомних станцій;
- Оновлення/перегляд національних планів скорочення споживання газу та та організація термінових навчань для відпрацювання дій під час надзвичайних ситуацій
Аура Сабадус, експерт з енергетики ICIS, пропонує виокремити три основних питання, навколо яких мають скоординовано діяти країни ЄС, аби пережити надзвичайно складну зиму:
«Перше пов’язане із зниженням попиту на газ. Брюссель випустив рекомендації з добровільного скорочення на 15%, що становитиме близько 45 млрд куб. м у середньому за період із 1 серпня 2022 року по 31 березня 2023. Покри різне сприйняття країнами цієї рекомендації, єдиним способом реагування на потенційну кризу є узгодження політики у всьому європейському блоці. Як не дивно, це, ймовірно, стане не тільки перевіркою стійкості енергетичного ринку Європи, але і її власної здатності триматися разом перед безпрецедентними досі проблемами.
Друге, співробітництво також буде потрібне на рівні операторів газотранспортних систем у країнах-членах ЄС та договірних сторін Енергетичного співтовариства. Відсутність угод про взаємопідключення між ними та нездатність гармонізувати правила, неодноразово відзначалися як суттєві перешкоди для енергетичної безпеки в Європі. Деякі оператори продовжують відмовлятися від підписання угод про взаємопідключення або звільнення прикордонних потужностей через проблеми, пов’язані з одоризацією або відмінностями якості газу. У мирний час, і коли газу було удосталь, на такі суперечки можна було б махнути рукою, але в умовах вкрай обмежених поставок вони вже неприйнятні. Рішення мають бути знайдені негайно.
І третє, можна розглянути низку факторів, включаючи нарощування видобутку в межах безпечного рівня на голландському газовому родовищі Гронінген, зниження або тимчасове скасування високих податків, накладених на румунських виробників для стимулювання максимального видобутку цієї зими, перехід на альтернативні види палива, де це можливо, та прискорення завершення будівництва нової інфраструктури імпорту СПГ», – зазначила експертка.