Покладаючись лише на російський газ, країни Європи значною мірою проігнорували очевидні ризики та наслідки для безпеки постачання. Щоб запобігти повторенню нинішньої кризової ситуації у майбутньому, Європа консолідовано могла б обміркувати запровадження ряду правил «Безпека постачання 2.0».

Таку думку під час виступу на 17-му Міжнародному енергетичному форумі озвучила директорка з питань взаємодії з держорганами та міжнародними організаціями Ольга Бєлькова.

Для прикладу серед імовірних заходів директорка Оператора ГТС України зазначила вимоги до мінімальних запасів газу; ліміти на газ, що закуповуються в одного постачальника, на рівні певної країни та на рівні Європи та ін. (див. на слайд №1 презентації).

Як вважає пані Бєлькова, ключова роль у безпеці постачання відводиться диверсифікації джерел постачання і маршрутів доставки. У той час як основні споживачі Європи лишаються незмінними, основними джерелами газу з потенціалом для розширення стають LNG-термінали. Проте на сьогодні існує кілька «вузьких місць» для доставки зрідженого газу до країн ЄС, серед яких відсутність наземної газотранспортної інфраструктури.

«Перепрофілювання наявної інфраструктури, де це можливо, є ключем до вирішення «вузьких місць» наземної інфраструктури з мінімальними витратами. У цьому контексті є великий потенціал у реверсному режимі Трансбалканського трубопроводу, який міг би постачати газ із турецьких та грецьких LNG-терміналів та TANAP до Румунії, Молдови, України, Угорщини та через Словаччину потенційно до району Баумгартена», – розповіла Ольга Бєлькова.

Для максимального використання Трансбалканського коридору необхідно:

• підписання міжоператорських угод між усіма учасниками маршруту відповідно до європейського енергетичного законодавства, передусім між операторами ГТС Болгарії та Туреччини;
• збільшені гарантовані потужності на довгостроковій основі;
• можливості транспортування природного газу в режимі віртуального реверсу з боку Молдови.